<<
>>

Памятка позивача в цивільній справі

В цивільному процесі позивач має такі загальні права:

на захист прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»);

на справедливий та неупереджений розгляд справи у розумні строки (ч.

2 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»);

звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК/);

87

на повагу до честі і гідності, на рівність перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (ст. 5 ЦПК);

и О <^

на інформацію про час і місце розгляду своєї справи (ч. 2 ст. 6 ЦПК);

брати участь у справі особисто і/або через представника (ч. 1 ст. 38 ЦПК);

користуватися правовою допомогою, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права (ч. 1 ст. 27 ЦПК); |

заявляти клопотання та відводи (ч. 1 ст. 27 ЦПК), зокрема про:

розгляд справи за своєї відсутності (ч. 2 ст. 158 ЦПК);

закритий судовий розгляд справи (ч. 3 ст. 6 ЦПК);

звільнення від оплати судових витрат, зменшення їх розміру або розстрочення чи відстрочення їх сплати (ст. 82 ЦПК);

відвід судді, секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста або перекладача з підстав, визначених ЦПК (ч.2 ст. 23 ЦПК);

повне чи часткове відтворення технічного запису судового засідання, його роздрукування (оплатне) та отримання копії інформації з носія, на який здійснювався технічний запис судового засідання (ч. 5 ст. 197 ЦПК);

поновлення чи продовження пропущеного з поважних причин про-цесуального строку (ст. 73 ЦПК);

заміну неналежного відповідача (ч. 1 ст. 33 ЦПК);

залучення до участі у справі третьої особи (осіб), яка не заявляє само - стійних вимог щодо предмета спору (ч.

2 ст. 35 ЦПК);

знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал (ч. 1 ст. 27 ЦПК);

знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти (ч. 1 ст. 27 ЦПК);

прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти (ч. 1 ст. 27 ЦПК);

отримати в суді усну або письмову інформацію про результати розгляду відповідної справи (ч. 9 ст. 6 ЦПК);

<

х>. • на компенсацію відповідачем документально підтверджених судових

к розмірів) у разі ухвалення рішення на його користь (ч. 1 ст. 88 ЦПК).

§ 2

— Е5

|=ї Щодо позову позивач має право:

88 * звернутися до суду з позовною заявою про захист своїх порушених,

невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у цивільних відносинах (ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 118 ЦПК);

об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, які пов'язані між собою • змінити підставу або предмет позову до початку розгляду справи

по суті в суді першої інстанції (ч.2 ст. 31 ЦПК);

збільшити або зменшити позовні вимоги, відмовитися від позову протягом усього часу розгляду справи в суді першої інстанції (ч. 2 ст. 31 ЦПК);

просити суд про забезпечення позову (ч. 1 ст. 151 ЦПК);

до відкриття провадження у справі подати заяву про повернення йому позову (п. 1 ч. 3 ст. 121 ЦПК);

подати заяву про залишення позову без розгляду (п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК);

відмовитися від возову в будь-який час до закінчення судового розгляду в суді першої інстанції, а так само в суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідного апеляційного чи касаційного розгляду (ч. 2 ст. 31, ч. 1 ст. 174, ст. 306, ст. 334 ЦПК);

укласти з відповідачем мирову угоду (якщо її умови не суперечитимуть закону і не порушуватимуть чиї-небудь права, свободи або інтереси) в будь-який час до закінчення розгляду в суді першої інстанції, а так само в суді апеляційної чи касаційної інстанції (ч.

3 ст. 31, ч. 1, 2, 5 ст. 175, ст. 306, ст. 334 ЦПК);

89

и О <^

• тейського суду, за винятком справ, що виникають із сімейних правовідносин (крім спорів щодо шлюбних контрактів), та інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України (ст. 17 ЦПК).

Для доказування своєї позиції позивач має право:

на подання доказів, доводити перед судом їх переконливість, брати участь у їх дослідженні (ч. 2 ст. 10, ч. 1 ст. 27 ЦПК);

обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження своїх вимог (ч. 2 ст. 58 ЦПК);

бути звільненим від доказування обставин, визнаних відповідачем та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.1 ст. 61 ЦПК);

бути звільненим від доказування обставин, визнаних судом загальновідомими (ч. 2 ст. 61 ЦПК);

бути звільненим від доказування обставин, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили (у цивільній, господарській або адміністративній справі) у справах, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 3 ст. 61 ЦПК);

вимагати подання оригіналу письмового доказу, якщо було подано лише його копію (ч.2 ст. 64 ЦПК);

просити суд забезпечити докази (в тому числі до пред'явлення позову), якщо вважає, що подання потрібних доказів є (може бути) неможливим або ускладненим (ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК);

просити суд витребувати докази, якщо у позивача є складності щодо їх отримання; (ч. 1 ст. 137 ЦПК);

просити суд проінформувати в судовому засідання про виконання судових вимог щодо витребування доказів (ч.7 ст. 137 ЦПК)

ознайомлюватися з письмовими доказами або протоколами їх огляду (ч. 1 ст. 185 ЦПК);

ознайомлюватися з речовими доказами які оглядаються і досліджуються судом (ч. 1 ст. 187 ЦПК);

на повернення оригіналів письмових доказів (які були подані позивачем) до набрання судовим рішенням законної сили, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи (ст. 138 ЦПК);

на повернення речових доказів (які були подані позивачем) після їх огляду та дослідження судом, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи (ч.

1 ст. 142 ЦПК);

1 1 CQ

jHCQ!§

90

бути повідомленим про час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням (ч. 2 ст. 140 ЦПК);

просити суд про залучення під час огляду доказів за їх місцезнаходженням свідків, перекладачів, експертів, спеціалістів, а також здійснення фотографування, звуко- і відеозапису (ч. 3 ст. 140ЦПК);

робити зауваження щодо протоколу огляду доказів за їх місцезнаходженням (ч. 5 ст. 140 ЦПК);

просити суд викликати свідка для допиту (ст. 136 ЦПК);

просити суд призначити експертизу і провести її у відповідній судово- експертній установі або доручити її проведення конкретному експерту (ч. 1, 4 ст. 143 ЦПК);

домовитися з відповідачем про залучення як експерта певної особи (ч. 2 ст. 143 ЦПК);

подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта (ч. 3 ст. 143 ЦПК);

заявляти відвід експерту, давати пояснення експерту, знайомитися з висновком експерта (ч. 4 ст. 143 ЦПК);

просити суд призначити повторну, додаткову, комісійну або комплексну експертизу (ч. 4 ст. 143 ЦПК);

задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 27), а також свідкам (ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 185, ч. 7 ст. 180, ч. 3 ст. 187), експертам (ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 189), спеціалістам (ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 190 ЦПК);

просити суд виключити поданий ним (позивачем) письмовий доказ з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів, у разі надходження заяви про те, що поданий документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим (ч. 2 ст. 185 ЦПК). 91

У судовому засіданні позивач має право: • на розясненння головуючим у судовому засіданні його прав і gaобов'язків (ч. 4 ст. 10, ст. 167 ЦПК); § 2

робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотан-So ня рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при ^ s цьому послугами перекладача (ч. 2 ст. 7 ЦПК);

просити суд про те, щоб у судових дебатах виступав його представник (ч.

5 ст. 193 ЦПК);

давати усні та письмові пояснення суду (ч. 1 ст. 27 ЦПК);

просити суд про те, щоб пояснення давав тільки його представник (ч. 2 ст. 176ЦПК);

подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду (ч. 1 ст. 27 ЦПК);

подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб (ч. 1 ст. 27 ЦПК);

бути допитаним як свідок (за його згодою) про відомі йому обставини, що мають значення для справи (ст. 62, ст. 184 ЦПК);

задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам під час дослідження доказів (ч. 1 ст. 27 ЦПК).

Після проголошення судового рішення позивач має право:

• оскаржити його в апеляційному та касаційному порядку у частині, що стосується його інтересів (ст. 13, ч. 1 ст. 292, ч. 1 ст. 324 ЦПК);

В апеляційному порядку можна оскаржити рішення суду першої інстанції, що не набрало законної сили, а також ухвали суду першої інстанції:

відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасуванні судового наказу (п. 1 ч. 1 ст. 293);

забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову (п. 2 ч. 1 ст. 293);

повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 3 ч. 1 ст. 293);

відмови у відкритті провадження у справі (п. 4 ч. 1 ст. 293);

відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності (п. 5 ч. 1 ст. 293);

передачі справи на розгляд іншому суду (п. 6 ч. 1 ст. 293);

1 1 СА

р са І§

відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк (п. 7 ч. 1 ст. 293);

визнання мирової угоди за клопотанням сторін (п. 8 ч. 1 ст. 293); 92 9) визначення розміру судових витрат (п. 9 ч. 1 ст. 293);

внесення виправлень у рішення (п. 10 ч. 1 ст. 293);

відмови ухвалити додаткове рішення (п. 11 ч. 1 ст. 293);

роз'яснення рішення (п. 12 ч. 1 ст. 293);

зупинення провадження у справі (п. 13 ч. 1 ст. 293);

закриття провадження у справі (п. 14 ч. 1 ст.

293);

залишення заяви без розгляду (п. 15 ч. 1 ст. 293);

залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду (п. 16 ч. 1 ст. 293);

відхилення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з ново- виявленими обставинами (п. 17 ч. 1 ст. 293);

видачі дубліката виконавчого листа (п. 18 ч. 1 ст. 293);

поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого до-

кумента до виконання (п. 19 ч. 1 ст. 293);

відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення (п. 2 ч. 20 ст. 293);

тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу (п. 21 ч. 1 ст. 293);

оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини (п. 22 ч. 1 ст. 293);

примусового проникнення до житла (п. 23 ч. 1 ст. 293);

звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках (п. 24 ч. 1 ст. 293);

тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України (п. 241 ч. 1 93 ст. 293); —

2 и

и О <^

заміни сторони виконавчого провадження (п. 25 ч. 1 ст. 293);

визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (п. 26 ч. 1 ст. 293);

рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (п. 27 ч. 1 ст. 293);

повороту виконання рішення суду (п. 28 ч. 1 ст. 293);

виправлення помилки у виконавчому листі або визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (п. 28-1 ч. 1 ст. 293);

відмови в поновленні втраченого судового провадження (п. 29 ч. 1 ст. 293);

звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника (п. 30 ч. 1 ст. 293 ЦПК).

У касаційному порядку можна оскаржити рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду. У касаційному порядку можуть бути оскаржені також ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку щодо:

відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасуванні судового наказу

повернення заяви позивачеві (заявникові);

відмови у відкритті провадження у справі;

зупинення провадження у справі;

закриття провадження у справі;

залишення заяви без розгляду;

залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду;

відхилення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами;

видачі дубліката виконавчого листа;

відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення;

звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках;

заміни сторони виконавчого провадження;

1 1 CQ

j= аз ІІ

94

визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;

рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби;

повороту виконання рішення суду;

виправлення помилки у виконавчому листі або визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню;

відмови в поновленні втраченого судового провадження;

а також ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

• подати заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України (судового рішення касаційної інстанції, а також рішення національного суду, яке необхідно переглянути для усунення порушення міжнародних зобов'язань України, встановленого міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною) (ст. 353 ЦПК);

Заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:

неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК);

встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною (насамперед Європейським судом з прав людини), порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом (п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК).

подати до суду апеляційної (касаційної) інстанції заперечення на скаргу іншого учасника процесу (ст. 298, ч. 1 ст. 328 ЦПК);

приєднатися до апеляційної (касаційної) скарги, поданої іншим учасником процесу (ч. 1 ст. 299, ч. 1 ст. 329 ЦПК); 95

< !

відмовитися від поданої ним (позивачем) апеляційної чи касаційної скарги (ч. 4 ст. 300, ч. 3 ст. 330 ЦПК) § |

доповнити або змінити подану ним скаргу протягом строку на апеля-ційне (касаційне) оскарження (ч. 1 ст. 300, ч. 1 ст. 330 ЦПК);

подати заяву про перегляд судового рішення будь-якої інстанції, що || набрало законної сили, за нововиявленими обставинами (ч. 1 ст. 362 ЦПК).

Стосовно виконання судового рішення позивач має право:

вимагати виконання судового рішення в частині, що його стосується (ч. 4 ст. 31 ЦПК);

просити суд виправити допущені в судовому рішенні описки, арифметичні помилки (ст. 219 ЦПК);

просити суд про роз'яснення судового рішення у його справі, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого су-дове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 1, 2 ст. 221 ЦПК);

отримати в суді виконавчий лист, якщо судове рішення ухвалено на його користь (ч. 2 ст. 368 ЦПК);

звернутися до суду, який видав виконавчий лист, із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у разі втрати оригінала (ч. 1 ст. 370 ЦПК);

звернутися до суду, який видав виконавчий лист, із заявою про виправлення помилки, допущеної при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню (ч. 2 ст. 369 ЦПК);

просити суд поновити пропущений (з поважних причин) строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання (ч. 1 ст. 371 ЦПК);

укласти з боржником в процесі виконання судового рішення мирову угоду (ч. 1 ст. 372 ЦПК);

відмовитися від примусового виконання судового рішення (ч. 1 ст. 372 ЦПК);

звернутися до суду із заявою про відстрочення, розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення (ст. 373 ЦПК). • 1 1 CQ

j= CQІІ

96

<< | >>
Источник: Р.О. КУЙБІДА, Т.В. РУДА. ПУТІВНИК ДЛЯ УЧАСНИКА ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. - КИЇВ, 2011. - 136 С.. 2011

Еще по теме Памятка позивача в цивільній справі:

  1. Памятка позивача в цивільній справі