<<
>>

Упражнения

От перечисленных первичных (исходных) глаголов при помощи приставок а-, аб- (аба-), ад-(ада-), да-, з-(с-, са-), су-, у-(ува-), уз-(уза-) образуйте производные глаголы и определите их значение (сверяя с «Тлумачальным слоунікам беларускай мовы»).

Обратите внимание на семантическое сходство и различие одинаковых приставочных глагольных образований, а также на отношение их оттенков значения (по сравнению с данными первичными глаголами) к виду обозначаемого процесса либо к способу его протекания.

Блытаць, будаваць, гарэць, глядзець (-глядаць), жыць, лічьіць, мацаваць, песці (насіць), паузці, праца- ваць, пытаць, трымаць, хапаць (хашць), церусіць.

Установите грамматический вид глаголов в предложениях и укажите на возможные противопоножные по виду соответ ствия этим глаголам

Вось едзе ён, масток мінае, аж хтось з за паляу выля- тае, як жар чырвоны ды вяртлявы, і хвошча пугай улева, управа, і па валах, і па Пятрусю. (Я- Килсс). І успомніу я зіму з вятрамі, што галасіла над палямі, калі мы з дзедам тралявалі настыушыя цяжкія шпалы.(М. Танк) Прыхо- дзілі уначы пажьівіцца горкай крушынай асцярожныя зайцы. (Э. Самуйленак) Пацигнууся лес сцяною — ельнік, дуб і хваіна.(Я- Колас) Я табе зараз так пакуру, што ты мне доуга памятацьмеш, як курыць. (К. Чорны)

Я узрос на роднай Беларусі пры берасцянцы і дудзе, гляджу сягодня і дзїулюся: пастух з транзістарам ідзе. (П. Броука) Калі вярнууся назад, стау на беразе, не ад- ¦ увау холаду, горача і молада звінела у целе хроу, і ра- дасна было глядзець, як хвалюецца, не можа супакоіцца і вастыць вада. (А. Жук) Па сцежачцы, што, віхляючьі між дрэу, шылася у гушчар, туды, дзе чарнеу голы алеш- мік, было балотца, кладкі, я мінуу малады хвайнячок, які мпрос на рздкалессі. (Б. Сачанка) Дождж пачауся не гак, як заусёдьг спачатку закапає, потым зашуміць, і лбрынууся адразу залевай, быццам хтосьці перакуліу м.ід дарогай цэлыя ночвы вады(Я- Сіпакоу) Утраіх паселі иикол кучы баравікоу і у тры нажы пачалі харашыць їх, адрэзваць карзньчьікі гд шапак і укладвацьшчыльней у .тае коц'ьїкі. (М.

Лобан)

3. Определите Значение возвоатных глаголов в предложениях и і пі piтесь с «Тлумачальиым слоунікам беларуекай мовы».

Стукалася, стукалася яна у дзверы, пакуль нехта не щчышу.(З Бядуля) Снег бялеецца у вышынях, на гары, на сгромкай скале.(Я. Купала)Яшчэ з вечара неба з пау- нінпаїа боку засценьвалася дымнаю павалокаю легкіх тіол ,кау. (Я- Колас) Мужчыны доуга яшчэ не разьіходзі- лн| і вартоуні. (Б. Сачанка)Ты, матуля Зямля, усюды і'іуд и ш для нас. самай яркаю зоркай свяціцца. (Н. Гілевіч) І 111 у коніуся бруснічнік. (77.Броука) Сказаць хацела in ні 1.1, дія, мусіць, бацькі засаромелася. (Я- Колас) А ка- іміи п як бы губка, тлщца. (Ф. Багушзвіч) Ну, Ігьат, гля- і .1. і'ір іт, не дурэй, вучыся.(Я- Колас)Пасека аж белая ¦ід і\, інбьі гэга не сіуцьі, а ржышча вькарала, адлежа- н и я її ід сонцам, вымакла, як каноплі у вадзе, а цяпер і к»V у чіялося шчоткай. (І. Пташгікау) Спадзяваюся МІННІ І ЛНІЧЖ пераношу няудачы.(П. Панчанка)Лічбау ції ,іні. гата пеумеу: і аднаго дня не вучыуся у школе. (¦/¦ Яірсоуац) А япа ліецца ды праз сенажаці і з дзявочых муі а.іу І >цммбалі пых струн (У. Дубоука) І як гэта ён цуі нііііі.і пмн.іуі л?(Я Г'рыло)Не чакайце, што буду н ікі.п мі її .і Пі ра/і Інінілмі мінміі маси. Хіба хваліі'.ца з лесу iipi.mli'і. шиї іримміи' іі япа їм прыбой? (>/,Лось) Чаго

нам хоч. а, м.иннич' Які п.и ныклп.ау прымус забіць

afi гой мине, нкоіі а ш.іуі я бел і рус і* (Я. Купала)

І і.і ммп Гі| ,г, каго ііі.імі. ВсларусаЫ,, роднай мовы сваёй їм ц\ риііся; яК но ірикся ис над примусам, так і вольны п нь |>in ір жІІІІя ( /1І'йрун) У імамі душы пераклікаюц- iiii ним чарпупай к і ікаю і сопца, і вяспы. (Я. Ііушча)

<< | >>
Источник: А. А. Кривицкий А. И. Подлужный. УЧЕБНИК БЕЛОРУССКОГО ЯЗЫКА для САМООБРАЗОВАНИЯ. МИНСК ВЫШЭЙШАЯ ШКОЛА: 1994. 1994

Еще по теме Упражнения:

  1. Глава 6. Упражнения для глаз и питание
  2. Физические упражнения
  3. Терапевтические процедуры, или упражнения
  4. Упражнения
  5. 3.2. Комплекс упражнений логопедического массажа при спастико-атактико-гиперкинетическом синдроме
  6. Упражнения и этюды к главе «Восприятие»
  7. ФИЗИЧЕСКИЕ УПРАЖНЕНИЯ ДЛЯ ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА (С 3 ДО 7 ЛЕТ)
  8. Шаг 8. ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ МАССАЖ, ИЛИ ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УПРАЖНЕНИЯ ПЕРВОГО ТИПА
  9. 4 СОВЕТА ДЛЯ ЭФФЕКТИВНОГО УСВОЕНИЯ УПРАЖНЕНИЯ
  10. Шаг 8. ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ МАССАЖ, ИЛИ ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УПРАЖНЕНИЯ ПЕРВОГО ТИПА
  11. 4 СОВЕТА ДЛЯ ЭФФЕКТИВНОГО УСВОЕНИЯ УПРАЖНЕНИЯ
  12. Шаг 8. ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ МАССАЖ, ИЛИ ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УПРАЖНЕНИЯ ПЕРВОГО ТИПА